Appeal. Parenthesis. Common and non-common

Звертання. Вставні слова. Поширені і непоширені

Звертання 

це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко). Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не є членом речення.

До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому не сплутайте його з членами речення.

Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський).

Звертання обов’язково відокремлюють на письмі з обох боків комами. Якщо звертання стоїть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть з великої літери:-Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (В. Симоненко).

Звертання не замінюється займенниками він, вона, воно, вони. При ньому стоять або можна поставити займенники другої особи ти, ви, твій, ваш у будь‐якому відмінку. Ці займенники до групи звертання не входять. Якщо ці займенники входять до складу по-ширеного звертання, то не окремо виділяються комами, а разом з усіма компонентами звертання.

О земле, ти велетнів роди!
Зіроньки ясні небо покрили, вийди 
ти, дівчино, серденько миле.
Який ти красень, Києве ти мій, в убранні осені!

У групі звертання можуть бути однорідні члени, відокремлені означення тощо. Тоді всередині такого поширеного звертання ставляться розділові знаки відповідно до загаль-них правил.

1. Слався, наша юність, і сади, й діброви, і міста, і села, край орлиний мій!

2. Слово, моя ти єдиная зброє [відокремлена прикладка], ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка.)

Вигуки від звертання відділяються комами. Якщо слова ти, ви підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом з вигуком. Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки.

1. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках.

2. Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить!

3. Ой [частка] Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові.

Вставні слова, словосполучення й речення 

виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інфор-мації, лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення.

Вставлені слова, словосполучення й речення 

вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов’язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами речення).

Вставні конструкції відокремлюють на письмі комами.

Вставними 

називаються такі слова або сполучення слів, за допомоги яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки.

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами: Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці: Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю!– квіти є!

Увага:

Вставлені конструкції беруться у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко).

Запам’ятайте:

Щоб правильно виділяти в реченні вставні слова і словосполучення, треба орієнтуватися не тільки на їхні функції (значення), а й на інші ознаки:

  • Тільки вставними бувають, наприклад: по‐перше, по‐друге, мабуть, щоправда, а втім, отже.
  • Вставні лише всередині речення: однак, одначе, проте.
  • !!! Ніколи не бувають вставними словами і не виділяються комами: майже, навіть, насамперед, все-таки, водночас, мовби, нібито, причому, приблизно, притому, при цьому, все-таки, саме, якраз, про-сто, тобто, адже, буквально, принаймні, особливо, отож, тож, тільки.
Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.