iosvita.org

Володимир Сосюра хронологічна таблиця

Володимир Сосюра

  • 6 січня 1898р. – Народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє).
  • 1909р. –  З 11 років працює в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків.
  • 1911р. – В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота.
  • 14 жовтня 1917р. – Лисичанська газета “Голос рабочего” друкує його вірш “Плач волн”, потім – вірш українською мовою “Чи вже не пора”.
  • 1918р. – Бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри.
  • 1920р. – В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії.
  • 1920-1921рр. – В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна.
  • 1921Збірка Сосюри “Поезії”. Виходить поема “Червона зима”, яка зробила Сосюру знаменитим.
  • 1922-1932рр. – Володимир Сосюра стає членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, “Плугу”, “Гарту”, ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.
  • 1924р.- Збірка “Осінні зорі”.
  • 1925р. – Збірка “Сьогодні”.
  • 1927р. – “Золоті шуліки”.
  • 1928р. – “Коли зацвітуть акації”.
  • 1927-1929рр. – З боку критики все частіше чуються вислови про неправильну політичну орієнтацію поета. Сосюра майже не пише.
  • 1931р. – Настрої відчаю позначилися на збірці “Серце”.
  • 1934р. – За “націоналістичні ухили” його виключають з партії і зі Спілки письменників.
  • 1936р. – Сосюру ззнову приймають до Спілки радянських письменників.
  • 1937р. – Збірка “Нові поезії”.
  • 1939р. – “Люблю”.
  • 1940р. – Завершує роман у віршах “Червоногвардієць” (автобіографія його творчості 20 – 30-х років).
  • 1941р.- Поет був евакуйований до Башкирії.
  • 1942р. – Володимир Сосюра працював в Українському радіокомітеті в Москві.
  • 1943р. – Входив до редакції фронтової газети “За честь Батьківщини”. Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки “В годину гніву”, 1942, “Під гул кривавий”, 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це – віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди.
  • 1944 р. – вірш “Любіть Україну!
  • 1951р. – Патріотичний вірш ” Любіть Україну! ” став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
  • 1953р. – “За мир”.
  • 1955р. – “На струнах серця”.
  • 1957р. – “Солов’їні далі”.
  • 1959-1960р. – Поема “Мазепа”.
  • 1960р. – Володимир Сосюра завершує поему “Розстріляне безсмертя”, розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки.
  • 1988р. в журналі “Вітчизна”.
  • 1961р. – “Поезія не спить”.
  • 1964р. – “Осінні мелодії”,”Весни дихання”.
  • 8 січня 1965р. – Поет помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.
Записи створено 214

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.