Василь Стус хронологічна таблиця

Василь Стус ніколи не здавався, та ніколи не дозволяв змінювати його вірші. Це історія людини, яка померла за свої переконання. Для зручності, була зроблена невелика хронологічна таблиця про Василя Стуса, щоб ви могли швидко дізнатися про всі його етапи життя.

Хронологічна таблиця:

  • 6 січня 1938р. – Народився в селянській багатодітній родині в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області.
  • 1940р. – Сім’я Стусів переїхала в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації.
  • 1944-1954рр. – Навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю.
  • 1954р. – Вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Починає писати перші вірші.
  • 1959р. – Закінчив інститут, вчителює в селі Таужня Кіровоградскої області (три місяці), після чого два роки служив в армії. Переклав близько сотні віршів Гете і Рільке, та інших німецьких поетів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено.
  • 1959р. – Опублікував свої перші вірші.
  • 1960р. – Працював учителем української мови та літератури у середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті “Октябрьська” в Донецьку.
  • 1963р. – Вступив до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР у Києві.
  • Вереснь 1965р. – Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що Стуса звільнили з інституту. Після цього змушений працювати на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Продовжував багато писати. Одружився з Валентиною Василівною Попелюх (згодом у них народився син).
  • 1965р. – Пропозицію Стуса опублікувати свою першу збірку віршів “Круговерть” відхилило видавництво, як і його другу збірку – “Зимові дерева”. Однак її опублікували в самвидаві, а пізніше вона потрапила до Бельгії й 1970 була видана в Брюсселі.
  • Початок 1970-х – Приєднався до групи захисту прав людини. Вийшла збірка “Зимові дерева”.
  • 1971р. – Збірка “Веселий цвинтар”.
  • 1971 – 1974 рр. – “О земле втрачена, явися”, “Як добре те, що смерті не боюсь я”. 
  • 1972р. – Збірка “Час творчості”.
  • Восени 1972р.Заарештований і засуджений на 5 років примусової праці і три роки заслання за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Ув’язнення відбував у концтаборах Мордовії. Більшість віршів, що Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалась.
  • 1977р. – “Палімпсести”.
  • 1977-1979рр. – По закінченню строку в концтаборі Стуса вислали в Матросове Магаданської області, де він працював на золотих копальнях.
  • Восени 1979р. – Повертається до Києва, приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини. Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі. Відмовився від радянського громадянства.
  • Травень 1980р. – Знову заарештований і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самому здійснити свій захист.
  • 28 серпня 1985р. – Стуса відправили в карцер. Табірними наглядачами було знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту він оголосив голодування. В ніч 3 на 4 вересня він помер, можливо, від переохолодження. Його поховали на табірному цвинтарі. Прохання родини перевести тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. Згодом був перепохований в Києві.

“Господи, гніву пречистого…” аналіз Василь Стус

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *