Уподібнення приголосних (Асиміляція)

Уподібнення (асиміляція)

процес пристосування суміжних звуків один до одного; звуки відрізняються між собою однією чи (рідше) кількома характеристиками.

Умови Уподібнення: 2 приголосні разом, 2‐й впливає на 1‐ого; 2‐ий залишається таким, як був, а 1‐ий змінюється.

Для того, щоб правильно розрізняти асиміляції, потрібно пам’ятати класифікації приголосних звуків.

Асиміляція за дзвінкістю

глухий+дзвінкий = дзвінкий+дзвінкий

Уподібнення за дзвінкістю виникає у всіх ви- падках, коли глухий та дзвінкий звуки опи- няються поряд (для асиміляцій важлива чер- говість: тому глухий і дзвінкий, а не навпаки).

Наприклад, футбол, ТБ – 2 приголосні ра- зом, Т – глухий, Б – дзвінкий, Б впливає на Т і Т змінюється на свій дзвінкий відповідник – Д: [тб] ‐> [дб], тому вимовляємо [фудбол].

Інший приклад: вокзал, КЗ – 2 приголосні разом, К – глухий, З – дзвінкий, З впливає на К і К змінюється на свій дзвінкий відповідник – Г: [кз] ‐> [ґз], тому вимовляємо [воґзал].

Запам’ятайте!

Глухі завжди одзвінчуються!
Навіть на межі слів: нашбрат, [шб] ‐> [жб],

тому вимовляємо [нажбрат].

Асиміляція за глухістю

дзвінкий + глухий = глухий + глухий

В українській мові дзвінкі НЕ оглушуються, тому асиміляцію за глухістю відбувається лише в кількох випадках:

  • Префікс З перед глухими приголосними вимовляється як С (а перед к, ф, п, т, х, він навіть так і пишеться: спитати, сфотографувати).
  • Прийменник З перед глухими приголосними вимовляється як С: з хати – [схати], з парти – [спарти].
  • У 6 словах‐винятках Г вимовляється як Х: легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, миг- тіти – [лехко], [вохко], [н′іхт′і], [к′іхт′і], [д’охт’у]. А також у похідних від них: вог- кість, дігтяр тощо.

У всіх інших випадках, коли поряд опиняються дзвінкий та глухий, асиміляція за глухістю НЕ відбувається. Наприклад, діжка – [д′іжка] (а НЕ [д′ішка]), книжка – [книжка] і так далі.

Асиміляція за мякістю

  1. твердий* + м’який = м’який + м’який * твердий, який може бути м’яким, тобто той, що входить у «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, риДЗю?» (крім Р) Приклад: Дніпро – ДН’ – 2 приголосні разом, Н’ – м’який (бо пісня нього і), Д – твердий, але може м’яким, бо входить у «Де ти з’їси ці лини, ридзю?», м’який Н’ впливає на Д і Д стає м’яким – Д’: [дн′] ‐> [д′н′], вимовляємо [д′н′іпро].
  2. твердий + губний (+ і)=м’який + губний Приклад: цвіт – ЦВ – 2 приголосні разом, Ц – твердий, який може бути м’яким, В – губний, пісня нього – І; І має пом’якшити попередній приголосний, але В не може бути м’яким (не входить у «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, риДЗю?»), а Ц може, тому Ц стає м’яким: [цв’іт].

Асиміляція за місцем і способом творення

Тут потрібно пам’ятати класифікацію приголосних за акустичним вираженням:

Шиплячі Свистячі
ж з, з’
ш с, с’
дж дз, дз’
ч ц, ц’

свист. + шипл. = шиплячий + шиплячий
Приклад: принісши, СШ – 2 приголосні разом, С – свистячий, Ш – шиплячий, Ш впливає на С і С змінюється на свій шиплячий відповідник – Ш: [сш] ‐> [шш], [прин′ішши] ‐> [прин′іш:и] (два однакових звуки – це завжди один подовжений). 4

2. шипл. + свист. = свистячий + свистячий Наприклад, мучся, ЧС – 2 приголосні разом, Ч – шиплячий, С – свистячий, С впливає на Ч і Ч змінюється на свій свистячий відповідник – Ц: [чс] ‐> [цс];

Зверніть увагу!

тут звук Я знаходиться після приголосного, тому позначає 1 звук і пом’як- шує попередній: [с′а], тому буде не [цс], а [цс′], і оскільки Ц входить до «де ти з’їси Ці лини, ридзю?», то тут ще й відбувається асиміляція за м’якістю: [цс′] ‐> [ц′с′], тому маємо: [муц′с′а].

3. д, д’ + шиплячий = дж + шиплячий т, т ‘ + шиплячий = ч + шиплячий Пр:над житом – [дж] ‐> [͡джж], [на͡дж- житом]. Вітчизна [в’іч:изна], натщесерце [начшчесерце].

Зверніть увагу!

тут не буде [дж:], бо [дж] – це один звук, а [ж] – інший, а подовжуватись може лише той звук, який складається з двох однакових звуків.

4. д, д+ свистячий = дз, дз+ свистячий т, т+ свистячий = ц, ц:, ц:
Пр: підземний [підзземний], братство [брацтво], над світом – [дс] ‐> [͡дзс], [на͡дз′с′вітом].

тут [с] зазнає асиміляції за м’якістю (випадок 2), а потім впливає на [дз], який теж асимілює за м’якістю.

Поодинокі наслідки асиміляцій передаються на письмі:
ск – [шч]: віск – вощаний
зк – [жч]: брязкіт – бряжчати

цк – [ч:]: Донецьк – Донеччина

шк – [шч]: дошка – дощаний
ст – [шч]: простити – прощати

Записи створено 212

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.