інші статі з теми можна знайти тут Закон збереження імпульсу.
Центром інерції, або центром маси системи матеріальних точок, називається точка С, радіус-вектор rс якої дорівнює:
Де M – загальна маса всієї системи.
Співвідношення між декартовими координатами центра мас усіх точок системи мають вигляд:
Швидкість центру інерції.
Імпульс системи дорівнює добутку величини маси системи на величину швидкості руху її центру інерції:
Підставивши значення K в рівняння (1.40), отримаємо рівняння руху центра інерції системи:
де ac – прискорення центру інерції.
Таким чином, центр інерції системи рухається як матеріальна точка, у якій зосереджено всю масу системи й на яку діє сила, що рівна головному вектору прикладених до системи зовнішніх сил. Якщо система ізольована, то F = Мac = 0 і vc = const , тобто центр інерції ізольованої системи перебуває в спокої або рухається рівномірно й прямолінійно. Як відомо, центром тяжіння системи називають точку прикладення рівнодіючої паралельних сил тяжіння всіх частин системи. Радіус-вектор центра тяжіння дорівнює:
де Pi — чисельне значення ваги i-й матеріальної точки;
Оскільки Pi = mig де g — чисельне значення прискорення вільного падіння, то P = Mg , а центр тяжіння системи збігається з її центром інерції:
Тут припускається, що величина g однакова у всіх точках системи. Таке припущення справедливе, якщо лінійними розмірами системи можна знехтувати порівняно з радіусом Землі.