iosvita.org

“Страшні слова, коли вони мовчать” аналіз

Теорія:

Автор: Ліна Костенко

Рід

лірика.

Жанр: 

вірш (філософська лірика).

Мотив: 

роль слова в житті суспільства та людини, сутність поетичного мистецтва.

Коментар:

У поезії напрочуд тонко переда-но психологічний стан митця, який не може собі дозволити писати будь‐що, збиватися на штампи, повторювати кимось уже сказане. Так, і справді, багато що повторюється в цьому світі, навіть слова втрачають свій первозданний смисл, запозичені нами один в одного. Однак справжньою поезією стає лише те, про що мовлено наче вперше за всю історію цивілізації, що читача вразить, здивує, приголомшить новизною думки чи художньої форми. Адже поезія є по‐справжньому неповторним явищем духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує в них світлі й радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.