Спрощення в групах приголосних

У процесі словотворення та словозміни інколи виникають сполучення кількох приголосних, що ускладнює вимову. У таких звукосполученнях випадає один із кількох сусідніх приголосних, тобто відбувається спрощення. Цей процес може спостерігатися в усному мовленні, а також бути закріпленим на письмі.

Отже, спрощення – це випадання звука під час збігу кількох приголосних звуків. На письмі передаємо спрощення в таких групах приголосних:

ждн-жн: тиждень – тижневий (не тиждневий) 

здн-зн: проїзд – проїзний (не проїздний) 

стн-сн: честь – чесний (не честний)

стл-сл: щастя – щасливий (не щастливий) 

зкн-зн: бризк – бризнути (не бризкнути) 

скн-сн: блиск – блиснути (не блискнути)

Лише у вимові відбувається спрощення в:

  • іншомовних словах: баластний [балас́ ний], контрастний [контрас́ ний], форпостний, компостний, аванпостний, студентський, агентство, агентський, дилетантський, гігантський тощо.
  • іменниках жіночого роду із суфіксом -к-: кістка – кістці [к’іс’ц’і], невістка – невістці, повістка – повістці, звістка – звістці, хустка – хустці, хвіртка – хвіртці тощо.
  • українських словах-винятках, які необхідно вивчити:

Кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, зап’ястний, шістсот, шістнадцять, шістдесят, випускний, пропускний, допускний, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти.

Запам’ятай!

Спрощення є – букви немає: якість – якісний (немає букви т – є спрощення). 

Спрощення немає – буква є: кістка – кістлявий (є буква т – немає спрощення).

Щоб запам’ятати слова-винятки, можна складати з ними цікаві речення, наприклад: «Кістлявий пестливий хлопець любив шістнадцять разів хвастнути своїм зап’ястним тату хворостняка».
«Скнарі стало тоскно і він почав скніти, тому на випускний не отримав допускний».

Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.