Спроби Хрущова реформувати економіку та їх наслідки

Промисловість:

  • Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічні райони на чолі з раднаргоспами). Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв’язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.
  • Раднаргоспи – територіальні органи управління, створені в 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв’язків між окремими галузями.
  • Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення старої централізованої схеми управління. У 1960 р. створено Українську раду народного господарства та зменшено кількість українських раднаргоспів до 7;
  • 1963 р. організовано Вищу раду народного господарства СРРС та низку державних комітетів з окремих галузей промисловості.
  • Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво (створення Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах нової техніки, Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів, в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства).

Позитивні і негативні риси реформ промисловості

Позитивні: впровадження перших бернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р. Політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами, й електровозами, пароплавів- теплоходами, використання нових машин та технологій тощо. 6 листопада 1960 р. відкриття Київського метрополітену.

Науково технічна революція (НТР) – процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки.

Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку (за роки семирічки 1959-1965 рр.) в УРСР було споруджено понад 300 нових і реконструйовано 400 підприємств легкої та харчової промисловості).

Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку.

Сільське господарство

  • Велика увага розвитку аграрного сектору.
  • Новий наступ на особисті присадибні господарства, спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і селом та будівництвом так званих агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в міській місцевості, обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів;
  • У  1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах, встановлено ліміт на утримання живності на селі;
  • Зменшення продажу продуктів тваринництва, підвищення ціни на них.

Надпрограми

  • Продовження «цілинної епопеї» (перша надпрограма Хрущова), в якій взяло участь 80 тис. українських юнаків та дівчат.
  • «Кукурудзяна кампанія» (друга надпрограма Хрущова) – спроба вирішити проблему з кормами, збільшивши обсяги виробництва; зменшення посівів пшениці та інших цінних культур в Україні. «Кукурудзяна епопея» набула надмірно великих розмірів. У 1963 р. «цариця полів» зайняли 40% посівних площ.
  • Реорганізація МТС (перетворення МТС  на ремонтно-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС за завищеними цінами);
  • Перетворення слушної ідеї надання можливості колгоспами вільно розпоряджатися власною технікою на їх чергове обкрадання.
  • Надпрограма у тваринництві (третя надпрограма Хрущова) – за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м’яса, молока та масла на душу населення; завищені плани здачі продукції тваринництва, зменшення поголів’я худоби.

Соціальна сфера і Культурна сфера

Соціальна:

  • Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.
  • Скорочення робочого тижня.
  • Видача паспортів селянам, введення зарплатні колгоспниками.
  • Скасування плати за навчання.
  • Припинення практики примусових державних позик.
  • Широкомасштабне житлове будівництво.
  • Грошова реформа 1959 р. – батьки могли обирати мову навчання, що призвело до русифікації, вводилось обов’язкове 8-річне навчання, запроваджувалося виробниче навчання.

Незважаючи на реформи, стрімкого росту в сільському господарстві не сталося.  В роки семирічки (1958-1965 рр.) обсяг валової сільськогосподарської продукції збільшився лише на 3% замість запланованих 70%. СРСР був змушений ввозити зерно з-за кордону.

Культурна:

  • Лібералізація призвела до пожвавлення суспільного життя;
  • Зародження опозиційного руху: Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, Л. Лук’яненко;
  • Представники культури: Л. Ревуцький редагував оперу «Тарас Бульба», Б. Лятошинський, композитор, диригент, В. Касіян, художник-графік.
Записи створено 93

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.