The genus of nouns. The kind of immutable nouns

Рід іменників. Роди незмінюванних іменників

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній, спільний

Іменники, що вживаються в однині, бувають чоловічого (стіл, лікар, Іван), жіночого (книга, любов, Олена) або середнього (вікно, життя, кошеня) роду.

Іменники, що мають лише форму множини за родами не розрізняються: ворота (вони).

Деякі іменники можуть мати залежно від контексту різний рід (їх називають іменниками подвійного/спільного роду): сирота, сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа, базіка, нероба, каліка, гультіпака, п’яниця, ледащо, базікало, дівчисько, свекрушисько, хмарище, вовчище тощо.

! Для того, щоб визначити рід іменників спільного роду в реченні, потрібно звернути увагу на прикметник, дієслово, займенник або іменник, які пов’язані з цим словом: Бідолаха присіла на призьбі (ж.р). Сирота Михайло жив з бабусею (ч.р). Непосидюче хлопчисько вибігло з класу (с.р).

Рід іменників

Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої, так
і жіночої статі: інженер, директор, професор, слюсар, юрист, депутат тощо. Від окремих творяться назви осіб жіночого роду, але вони мають стилістичні обмеження (учителька, директорка, майстриня, поетеса і поетка тощо).

У реченні рід таких іменників визначається словами, які пов’язані з ними: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультувала пацієнта.

Залежно від конкретного змісту значення чоловічого або жіночого роду мають прізвища: Петренко, Шевчук, Хмара, Франко, Левчук, Зозуля тощо.

Паралельні форми роду

абрикос – абрикоса, вольєр – вольєра, жираф – жирафа, зал – зала, клавіш – клавіша, мозоль – мозоля, спазм – спазма, сусід – сусіда, жираф – жирафа, плацкарт – плацкарта, це- бер – цебро, змій – змія, африкат – африката, довіра – довір’я, банкнот – банкнота, манжет – манжета, мотузок – мотузка, оазис – оаза.

  • Іменники дрож, купіль, ґандж, кужіль, фальш, харч належать і до чоловічого, і до жіночого роду.
  • Назви малих істот, дрібних предметів в українській мові традиційно мають сер. рід.: (воно) курча, ноженя, ведмежа, левеня, коліща, чаєня, бровеня, пастуша, дитинча, хлоп’я, дівча і под.
  • Рід іменників, утворених словоскладанням, визначається за першим словом, якщо обидві частини складного слова відмінюються: ракета‐носій (жін. рід), диван‐ліжко (чол. рід). Якщо відмінюється тільки друга частина складного слова, то рід визначається за другим словом,: кіловат‐година – (жін. рід), штаб‐квартира (жін. рід).

Родову ознаку іменника слід розпізнавати точно, не плутаючи її з родом іменників у близькоспоріднених мовах, напр., у російській. Порівняйте: головная боль (ж.р)– головний біль (ч.р)

Рід незмінюваних іменників

Іменників іншомовного походження, власних назв, абревіатур

Не плутай визначення роду в змінюваних українських географічних назвах та незмінюваних іншомовних. Порівняй: Токіо (місто) с.р. – Луцьк (місто) – ч.р.

Токіо – незмінне слово іншомовного походження, тому рід визначаємо за словом місто – воно – с.р., а Луцьк – змінне незапозичене слово, тому визначення роду підпорядковується правилам української мови (нульове закінчення характерне для ч.р.). За аналогією: Дніпро (ріка) ч.р. (українське незапозичене) – Міссурі (ріка) ж.р (іншомовне, тому дивимось на загальну назву).

Записи створено 214

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.