Sentences with homogeneous members. Generalizing words in a sentence

Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченні

Однорідними

 називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).

Увага:

  1. Нерідко однорідні члени мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поширеними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав в далину (М.Бажан).
  2. Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше.
  3. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним та інтонацією або сурядними сполучниками, або (рідше) лише інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О.Копиленко). А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі,
    і землю, і море(Т.Шевченко).
  4. Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду ка-мінь важкий підіймать (Леся Українка).
  5. Однорідними є означення тоді, коли:

а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями: Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І.Нечуй ‐ Левицький);

б) коли означення стоїть після означуваного слова: Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;

в) коли в ролі означень виступають означення – синоніми або означення – антоніми: Ми не пропаща, а чудесна сила (М.Стельмах).

Кома між одноріднми членами речення

Кома між однорідними членами ставиться:

  • Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між ними ставиться крапка з комою.
  •  Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.
  •  Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени: Марко озирнувся, але нічого не побачив.
  •  Між парами однорідних членів: Наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети.
  •  Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки робітники, а й селяни. Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повто-рюються: Летів і танув сніг.

Кома між однорідними членами речення НЕ ставиться:

  • перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном;
  •  якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени речення: Курінь пах землею і мохом і видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в тумані;
  •  якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність (є фразеологізмом): ні те ні се, ні туди ні сюди, ні риба ні м’ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сірома-ха і днює й ночує.

Тире між однорідними членами речення ставиться:

  1. якщо однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий – на віки.
  2. якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія – одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу..

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли вони поширені, передусім коли в їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, Над водою гне з вербою червону калину; На калині одиноке гніздечко гойдає.

Двокрапка і тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом

Узагальнювальне слово — назва, що охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами). Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени речення: Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (І. Нечуй‐Левицький).

Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все, всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та ін.), рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.

Розділовий знакПравилоПриклади
двокрапкапісля узагальнювальногослова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як‐от, а саме, наприклад; у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них — двокрапку)Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).
Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко,П. Тичина — оспівували давню й нову красу Києва (3 довідника).
тирепісля однорідних членів речення перед узагальнювальним словомТонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум’яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй‐Левицький).

Увага:

Якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця (М. Коцюбинський).

Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.