An adverb is an integral part of the language

Прислівник це незмінна частина мови

Виділяють також предикативні та модальні прислівники.

Предикативні прислівники виступають у ролі присудка в безособових реченнях. Вони можуть виражати:

а) стан природи: тихо, вітряно, морозно, хмарно, сонячно;

б) стан людини: соромно, душно, страшно, байдуже, досадно, кривдно, образливо, ра-дісно, приємно, лінь, гріх;

в) потребу: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, важливо, варто, пора;

г) відсутність: ніде, ніколи, нема, не видно.Модальні прислівники слугують для виявлення ставлення мовця до сказаного й у реченні виступають у ролі вставних слів. Сюди належать: мабуть, очевидно, безперечно, може, на жаль, на щастя, по-моє, по-перше, по-друге тощо.

в) потребу: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, важливо, варто, пора;

г) відсутність: ніде, ніколи, нема, не видно.Модальні прислівники слугують для ви-явлення ставлення мовця до сказаного й у реченні виступають у ролі вставних слів. Сюди належать: мабуть, очевидно, безпе-речно, може, на жаль, на щастя, по-моєму, по-перше, по-друге тощо.

Прислівники якісно‐означального розряду, що утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів ‐о, ‐ е, утворюють форми ступенів порівняння так само, як прикметники.

У постпозиції частка що пишеться окремо від слова, з яким уживається: дарма що, хіба що, тільки що, поки що, на зміни приголосних при творенні ступенів порівняння: дорого – дорожче, високо – вище, низько – нижче.

Вищий ступінь порівняння прислівників може утворюватися від інших основ: добре – краще, погано – гірше, багато – більше.

Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів

Прислівники якісно‐означального розряду, що утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів ‐о, ‐ е, утворюють форми ступенів порівняння так само, як прикметники.

На зміни приголосних при творенні ступенів порівняння: дорого – дорожче, високо – вище, низько – нижче.

Вищий ступінь порівняння прислівників може утворюватися від інших основ: добре – краще, погано – гірше, багато – більше.

Правопис прислівників на – О, – Е, утворених від прикметників і дієприкметників

Н і НН у прислівниках

У прислівниках пишеться стільки н, скільки

їх було в прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені: впевнений – впевнено, багряний – багряно, гуманний – гуманно, незрівнянний —- незрівнянно, сумлінний – сумлінно.

З двома літерами н пишуться прислівники: навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню, зрання.

НЕ і НІ з прислівниками

Не з прислівниками пишеться разом, якщо:

• слово без не не вживається: нестямно, незворушно, незабаром, ненароком;

• слово з не утворює одне поняття, що може бути виражене іншим словом: невисоко – низько, недалеко – близько.

Не з прислівниками пишеться окремо, якщо:

• прислівник у реченні виступає присудком: Було вже нерано;

• у реченні з протиставленням: Летіти не високо, а низько.

Ні з прислівниками пишеться разомніскільки, ніколи, ніяк.

Окремо ні пишеться тоді, коли повторюється (ні високо ні низько, ні холодно ні жарко), а також у фразеологізмах (ні туди ні сюди, ні так ні сяк).

Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

У постпозиції частка що пишеться окремо від слова, з яким уживається: дарма що, хіба що, тільки що, поки що.

Запам’ятай:

Б – безвісти, безперестанку, безустанку

В – вбік, ввечері, ввік, вволю, вголос, вдалечині, вдалечінь, відразу, вкрай, влад, внаслідок, внизу, вночі, впам’ятку, впень, впереміж, впереміш, вплач, впору, врівень, врозкид, врозліт, врозсип, вслід, всмак, вшир

Д – до-віку, доверху, довкола, доволі, докупи, донизу, дотла, дощенту, догори, додолу, додому

З – замужем, заочі, заміж, запанібрата, запівніч, зарання, засвітла, зараз, збоку, зверху, звіку, ззаду, здуру, зрештою, зозла, зісподу, знизу, зранку, зроду, зсередини, ізвечора

Н – навесні, набік, наверх, навідріз, нагору, назустріч, наниз, наостанок, наостанку, на-пам’ять, напереваги, наперекір, напереріз, напохваті, напочатку, наприклад, нарівні, нарозхват, насилу, насміх, насторожі, наяву, надголодь, надзелень, надміру, надвечір, навиліт, навік, навіки, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, наприклад, наспіх, одвіку

П – поверх, повік, підряд, побіч, поволі, попліч, поряд, посередині, почасти, позаду, поночі

С – скраю, спідлоба, спідсподу, спереду та ін.

Через два дефіси

  • пліч‐о‐пліч
  • віч‐на‐віч
  • тет‐а‐тет
  • всього‐на‐всього
  • будь‐що‐будь
  • хоч‐не‐хоч
  • де‐не‐де
  • коли‐не‐коли
  • як‐не‐як

Прислівники, утворені поєднанням однакових повнозначних слів у різних відмінкових формах, пишуться окремокінець кінцем, сама самотою, одним одна, з року в рік, день у день, рік у рік, слово в слово, сам на сам, один на один тощо.

Найчастіше окремо з такими прийменниками:

без — без пуття, без угаву, без упину, але безвісти, безперестанку;
в (у) — в міру, в ногу, уві сні, у вічі, але впам’ятку, вгору;

з — з розгону, з переляку, з радості, але зсередини, зверху;
на — на жаль, на щастя, на добраніч, але нарозхват, нанівець;

під — під силу, під вечір, під кінець;
по — по суті, по щирості, по честі, але повік, поночі.

Запам’ятай:

Б – без відома, без жалю, без кінця, без ладу, без потреби, без промаху, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без толку, без тями, без угаву, без упину, без черги

В – в гості, в далечі, в затишку, в міру, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в разі, в результаті, в цілості, від ранку до вечора

Д – день у день, до біса, до відома, до вподоби, до загину, до краю, до ладу, до лиця, до обіду, до останку (але наостанку), до пари, до пори, до побачення, до пуття, до речі, до решти (але врешті), до смаку, (але всмак)

З – за дня, за кордоном, за рахунок, з боку на бік, з дому (але додому), з переляку, з розгону, з усіх усюд

Н – на бігу, на весну (аленавесні), на вибір, на виплат, на відчай,
на відшибі, на віку, на гамуз, на диво, на добраніч, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на око, на прощання, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на смерть, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на щастя, над силу (але насилу), не з руки, під боком

П – по змозі, по можливості, по правді, по суті, по черзі, по честі, рік у рік, тим часом (але тимчасом як)

У – у вигляді, у височінь (але увись), у вічі, уві сні, у стократ, у поміч, час від часу, на ніщо (але нінащо).

Слід розрізняти прислівники й однозвучні сполуки (прийменників або часток з іншими частинами мови)

Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.