Основні властивості живих організмів

Основні властивості живих організмів

Єдність хімічного складу. До складу живих організмів входять ті ж хімічні елементи, що й до об’єктів неживої природи. Проте співвідношення елементів у живому та неживому неоднакове. Живі організми на 98 % складаються з Карбону, Гідрогену, Оксигену і Нітрогену.

Обмін речовин і енергії. Важлива ознака живих систем – використання зовнішніх джерел речовини й енергії у вигляді їжі, світла  тощо. Через живі системи проходять потоки речовин і енергії, отже, вони є відкритими. Основу обміну речовин складають взаємопов’язані й збалансовані процеси асиміляції (анаболізму) – синтезу з витратою енергії, і дисиміляції (катаболізму) – розпаду з виділенням енергії. Обмін речовин забезпечує відносну сталість хімічного складу організмів.

Самовідтворення. Існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі. Підтримка життя пов’язана з самовідтворенням, завдяки якому життя виду не припиняється. В основі відтворення лежить спадковість -властивість перенесення інформації про ознаки організму від батьківської особини до дочірньої. Ця інформація закодована в структурі ДНК.

Мінливість. Відносна пристосованість організмів до середовища забезпечується мінливістю – здатністю набувати нових ознак і властивостей. Мінливість створює матеріал для природного добору.

Ріст і розвиток. Під ростом розуміється збільшення розмірів і маси особин із збереженням загальних рис будови. Ріст супроводжується розвитком, у результаті якого виникає новий якісний стан об’єкту. Розвиток живої форми матерії представлений індивідуальним та історичним розвитком. Протягом першого поступового і послідовно виявляються всі властивості організмів.  Історичний розвиток супроводжується утворенням нового виду та прогресивним ускладненням життя.

Подразливість. Ця властивість виявляється активними реакціями живих організмів на зовнішню дію. Завдяки подразливості організми вибірково реагують на умови навколишнього середовища.

Дискретність. Будь-яка біологічна система складається з окремих взаємозв’язаних і взаємодіючих частин, які утворюють структурно-функціональну єдність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *