“О слово рідне! Орле скутий!” аналіз

Аналіз

Автор: Олександр Олесь

Рід: лірика

Жанр: вірш (звернення, кредо) (громадянська лірика)

Напрям: модернізм (символізм)

Збірка: «З журбою радість обнялася».

Тема: роль рідного слова в житті суспільства.

Ідея: утвердження думки про силу рідного слова.

Символічні образи: скутий орел (великої сили й свободи, яка неприродно скута); сонце (нового життя); судні дощі (покари за гріх безпам’ятства), меч (сили слова).

Коментар: до однієї з центральних тем Олександра Олеся належить тема рідного слова. Митець критично дивиться на проблеми,
які переживає Україна й українці, й, услід за Шевченком, якого читав ще юнаком, знає, що причина всіх бід українців, у тому числі й мовної біди, у самих українцях.

Композиція (зміст) “О слово рідне! Орле скутий!”

ліричний герой звер-тається до слова, називаючи його скутим орлом – говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам’ятними дітьми – показує красу слова – звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

1907

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *