Classification of sounds and letters in Ukrainian

Класифікація звуків та букв в українській мові

Фонетика. Класифікація звуків української мови. Звукове значення літер Я, Ю, Є, Ї, Ь, Щ

Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає звук та звукові зміни в мовленнєвому потоці.

Орфоепія – розділ мовознавства, що вивчає нормативну вимову слів.

Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо й чуємо. На письмі звуки познача- ються за допомогою букв – спеціальних гра- фічних знаків. На відміну від звуків, букви ми пишемо й бачимо.

В українській мові є 33 букви, а звуків – 38: 6 голосних та 32 приголосні.

Голосні – звуки, що творяться лише за допомогою голосу.

Приголосні – звуки, що творяться за допомогою голосу та шуму або лише шуму.

Чому звуків більше, ніж букв?

В українській мові є букви, що позначають два звуки водночас або один із двох, чи такі, що не позначають жодного звуку.Іноді навіть дві різні букви позначають один звук.

Співвідношення букв та звуків

Букви Звуки
Аа [а]
Бб [б]
Вв [в]
Гг [г]
Ґг [ґ]
Дд [д] або [д’]
Ее [е]
Єє [й] + [е] або [е]
Жж [ж]
Зз [з] або [з’]
и [и]
Іі [і]
Її [й] + [і]
Йй [й]
Кк [к]
Лл [л] або [л’]
Мм [м]
Нн [н] або [н’]
Оо [о]
Пп [п]
Рр [р] або [р’]
Сс [с] або [с’]
Тт [т] або [т’]
Уу [у]
Фф [ф]
Хх [х]
Цц [ц] або [ц’]
Чч [ч]
Шш [ш]
Щщ [ш] + [ч]
ь
Юю [й] + [у] або [у]
Яя [й] + [а] або [а]
д+ з [дз] або [дз’]
д+ ж [дж]
33 38

Букви наведені в алфавітному порядку (велика та мала літери). Позначка «або» означає, що буква може позначати один із двох звуків (залежно від ситуації). Позначка «+» означає, що буква позначає два звуки водночас. В одних квадратних дужках «[]» записаний один звук.

Голосні звуки

В українській мові 6 голосних звуків: [а], [о], [е], [і], [и], [у].

На письмі голосні звуки позначає 10 літер: а, я, о, е, є, і, ї, и, у, ю.

Співвідношення голосних звуків та букв

Букви Звуки
а [а]
я [й+а] або [а]
о [о]
е [е]
є [й+е] або [е]
і [і]
ї [й+і]
и [и]
у [у]
ю [й+у] або [у]

Увага!

Буква ї завжди позначає 2 звуки: [й+і]. Букви я, ю, є можуть позначати 2 звуки або 1 звук. Це залежить від їхньої позиції у слові.

Літери я, ю, є позначають 2 звуки:
на початку слова (юшка – [йушка])

після голосної (моя – [мойа])
після апострофа (в’юн – [вйун])
після м’якого знака (досьє – [дос’йе])

Літери я, ю, є позначають 1 звуки:
після приголосних, після яких не стоїть м’який знак чи апостроф (буря – [бур’а])

Увага!

Коли я, ю, є позначають 1 звук, то вони завжди пом’якшують попередній приголосний звук.

Голосні звуки можуть бути наголошені або ненаголошені. Наголошені – ті, на які падає наголос. Вони завжди вимовляються чітко.

У ненаголошеній позиції звуки [е] та [и] можуть наближатися один до одного. Наприклад, зима – [зиема́]. Тут звук [и] ненаголошений, наближається до [е](позначається маленькою літерою зверху).

Наближення [е] до [и] та навпаки відбувається у всіх ненаголошених позиціях,
ОКРІМ: 3

• абсолютного початку чи кінця слова

(екран – [екра́н], се́рце – [се́рце])

• позиції у закінченні слова

(жовтий – [жо́втий], ий – закінчення)

Також звук [о] може наближатись до [у], якщо в наступному складі є
• наголошений звук [у] (кожух – [коужу́х])

• наголошений звук [і] (тобі – [тоуб’і́])

Всі інші голосні звуки (а, у, і) вимовляються чітко незалежно від наголосу.

Приголосні звуки

В українській мові 32 приголосні звуки.

Приголосні – це такі звуки, при вимові яких струмінь видихуваного повітря зустрічає й долає різні перешкоди. Ці перешкоди є причиною виникнення шумів, а наявність шуму – основна ознака приголосних звуків.

Класифікація приголосних

Сонорні та шумні

Сонорні звуки – приголосні звуки, у творен-ні яких голос переважає над шумом.

Їх усього 9: [м], [в], [н], [н’], [р], [р’], [л], [л’], [й]. Пам’ятайте, що тверді та м’які – це різні звуки.

Щоб краще запам’ятати сонорні звуки, ви- вчіть вислів: «ми виНили рій», або слово «мінераловий».

Шумні звуки – приголосні звуки, у творенні яких шум переважає над голосом, або ж го- лос взагалі відсутній. Шумні поділяються на дзвінкі та глухі.

Дзвінкі приголосні – звуки, у творенні яких шум переважає над голосом.

Глухі приголосні – звуки, у творенні яких є лише шум.

Дзвінкі та глухі приголосні звуки утворюються пари: певному дзвінкому звуку відповідає певний глухий звук. Лише один глухий звук [ф] не має дзвінкої пари.

Співвідношення дзвінких та глухих

ДЗвінкі Глухі
[б] [п]
[д], [д’] [т], [т’]
[ґ] [к]
[г] [х]
[з], [з’] [с], [с’]
[ж] [ш]
[дж] [ч]
[дз], [дз’] [ц], [ц’]
[ф]
11 12

Щоб краще запам’ятати розподіл звуків, ви- вчи вислови:

«БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі» – дзвінкі.

«ЦаП ХоЧе ФіСТаШКу», або «усе це кафе«птах і чаша», або «Чук ПиШе Ці ФоКуСи ТиХо – глухі.

Увага!

Буква щ завжди позначає 2 звуки: [ш] + [ч].

Так само як ї завжди[й] + [і].

Буква ь не позначає жодного звуку.

Також слід відрізняти звуки [дж] та [дз] від сполучення двох звуків [д] і [ж], [д] і [з].

Звуки [дж] та [дз] є неподільними, вони розташовані в одній частині слова: джміль, дзиґа, ґедзь тощо.

Якщо [д] та [ж] або [д] та [з] знаходяться в різних частинах слова ([д] – у префіксі, а [ж] чи [з] – у корені), то це два окремих звуки. Наприклад, віджити, віджовтіти,передзимовий.

Щоб перевірити, чи звуки знаходяться в різних частинах слова, спробуйте відкинути префікс. Якщо таке слово існує, то це два різних звуки. Наприклад, віджити – відкидаємо «від» – залишається «жити» – таке слово існує – отже, у слові «віджити» [д] та [ж] – це 2 різних звуки.

Тверді та м’які приголосні

Приголосні звуки можуть бути також твердими та м’якими і залежно від цього, розрізняти значення слів.

Наприклад, л’із (що він робив?) л’із’ (що роби?)

Не всі приголосні звуки можуть бути м’якими. Є лише 9 пар твердий‐м’який.

ТверДі м’Які
д д’
т т’
з з’
с с’
ц ц’
л л’
н н’
р р’
дз дз’

Щоб запам’ятати м’які звуки, вивчи вислів:

«Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, РиДЗю?» + Й!

Приголосні стають м’якими перед ь або ю, є, я, що позначають 1 звук. Звук й – завжди м’який.

Шиплячі та свистячі

У сучасній українській мові шиплячими є приголосні звуки [ж], [ш], [ч], [дж]. Українські шиплячі – тверді, але пом’якшуються в позиції перед і, я, ю, є.

Свистячі – звуки [з], [з’], [с], [с’], [дз], [дз’], [ц], [ц’].

Запам’ятати допоможуть вислови: Ще їЖДЖу – шиплячі

Сце їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:)) – свистячі.

Цю класифікацію потрібно вивчити, зважаючи на те, що кожен свистячий має свій шиплячий відповідник і навпаки:

жз
шс
дждз
чц

Губні приголосні

Слід запам’ятати і 5 губних приголосних: [б, п, в, м, ф]. Щоб запам’тати їх. Вивчіть вислів «МаВПа БуФ».

Записи створено 216

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.