Для світла існують співвідношення, які зв’язують хвильові характеристики (частоту v і довжину хвилі λ) з характеристиками частинки: енергією E та імпульсом p фотона в такій формі:
Луї де Бройль припустив, що будь-якій частинці масою m, яка рухається зі швидкістю υ, можна поставити у відповідність
хвильовий процес, для якого енергія та імпульс мають значення, що задаються теорією відносності:
тобто рухомій частинці відповідають певні частота й довжина хвилі:
у цих формулах E — повна енергія; m — маса; υ — швидкість частинки.
Останню формулу, яка задає довжину хвилі, що ставиться у відповідність рухомій частинці, називають формулою де Бройля. Співвідношення де Бройля (6.42) мають універсальний характер і застосовуються для аналізу корпускулярно-хвильових властивостей як світла, так і рухомих частинок. Співвідношення (6.41) є частинним випадком (6.42) і стосуються фотонів як об’єктів електромагнітної природи. Оцінимо за формулою (6.42) довжину дебройлівської хвилі для маленької кульки й електрона.
Сподіваємося тема “Хвиля Де Бройля” була для вас корисною.