Хвиля Де Бройля

Для світла існують співвідношення, які зв’язують хвильові характеристики (частоту v і довжину хвилі λ) з характеристиками частинки: енергією E та імпульсом p фотона в такій формі:

Хвиля де Бройля
(6.41)

Луї де Бройль припустив, що будь-якій частинці масою m, яка рухається зі швидкістю υ, можна поставити у відповідність
хвильовий процес, для якого енергія та імпульс мають значення, що задаються теорією відносності:

теорія відносності

тобто рухомій частинці відповідають певні частота й довжина хвилі:

формула де Бройля
(6.42)

у цих формулах E — повна енергія; m — маса; υ — швидкість частинки.

Останню формулу, яка задає довжину хвилі, що ставиться у відповідність рухомій частинці, називають формулою де Бройля. Співвідношення де Бройля (6.42) мають універсальний характер і застосовуються для аналізу корпускулярно-хвильових властивостей як світла, так і рухомих частинок. Співвідношення (6.41) є частинним випадком (6.42) і стосуються фотонів як об’єктів електромагнітної природи. Оцінимо за формулою (6.42) довжину дебройлівської хвилі для маленької кульки й електрона.

Сподіваємося тема “Хвиля Де Бройля” була для вас корисною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *