Іван Франко хронологічна таблиця

Хронологічна таблиця:

  • 27 серпня 1856 р. – Іван Якович Франко народився у підгірському виселку Нагуєвичі  Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
  • 1862–1864 рр. – Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна.
  • 1864-1867 рр. – Потім у так званій нормальній школі при василіянському  монастирі Дрогобича.
  • 1871 р. – Франко написав свій перший вірш про смерть батька.
  • 1872 р. – У молодого гімназиста померла і мати, яку він дуже любив.
  • 1874 р. – Вірш «Народна пісня».
  • Влітку 1874 І. Франко подорожує вперше самостійно по Підкарпаттю.
  • 26 липня 1875 р. – Закінчив Дрогобицьку гімназію.
  • Восени 1875 Вступає на філософський факультет Львівського університету.  Повість «Петрії і Довбущуки».
  • 1878 р. – Разом з Михайлом Павликом засновує часопис  «Громадський Друг», який після конфіскації виходив під  назвами «Дзвін» і «Молот».«Каменярі».
  • 1880 р. – Франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні  селян проти влади. Після тримісячного ув’язнення Франко  перебував під наглядом поліції, був змушений припинити  навчання в університеті.«Гімн»(Вічний революціонер),«Не пора…».
  • 1881 р. – Франко став співвидавцем часопису «Світ». Повісті «Boa constrictor»,  «Борислав сміється».
  • 1882 р. – Працював у редакції часопису «Зоря». Повість «Захар Беркут».
  • 1883–1885 рр. – Працював у газеті «Діло».
  • 1886 р. – Познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Хоружинською,  у травні взяв з нею шлюб у Павлівській церкві Колеґії Павла Галагана. Одруження Франка-галичанина з «українкою» сприймалося тодішніми  киянами як уособлення духовної і політичної єдности Західної та Східної України.
  • 1887–1897 рр. – Був довголітнім співробітником польської газети «Kurjer Lwowski». Збірка «З вершин і низин».
  • 1888 р. – Франко деякий час працював у часописі «Правда».
  • 1889 р. – Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника.
  • 1890 р. – За підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником  Русько-Української Радикальної Партії, підготував для неї програму.
  • 1893 р. – Соціально-психологічна драма «Украдене щастя».
  • 1890–1895 рр. – Разом з Михайлом Павликом видавав півмісячник «Народ». Віршована історична драма «Сон князя Святослава».
  • 1896 р. – Збірка «Зів’яле листя», вірш “Чого являєшся мені у сні?…“.
  • 1897 р. – Збірка «Мій Ізмарагд».
  • 1897-1898 рр. – Радикальна Партія висувала Франка на посла віденського парламенту  й галицького сейму, але — через виборчі маніпуляції адміністрації,  провокації ідеологічних та політичних супротивників — без успіху. 1899 В Радикальній Партії почалась криза, Франко спільно з народовцями  заснував Національно-Демократичну Партію.
  • 1900 р. – Збірка «Із днів журби».
  • 1904 р. – Полишив активну участь у політичному житті.
  • 1905 р. – Поема «Мойсей». В «Одвертому листі до галицької української молодежі» Франко писав:  «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…».
  • 1906 р. – Програмова збірка «Semper tiro».
  • 1908 р. – Cтан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував  працювати до кінця свого життя.
  • 1910 р. – «Нарис історії українсько-руської літератури».
  • 1911 р. – «Давнє і нове».
  • 1913 р. – «Студії над українськими народними піснями».Вся Україна святкувала сорокарічний  ювілей літературної праці Франка.
  • 28 травня 1916 р. – Помер Іван Франко у Львові. Через два дні відбулось кількатисячне  урочисте прощання на Личаківському цвинтарі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *