1 лютого 1897р. – Народився в с. Архангород Херсонської губернії (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградська обл).
1906–1914рр. – Навчався в Архангородській початковій школі.
1914р.Вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР.
1914-1916рр. – Юнак подав документи до Київської військової школи, яку закінчив, отримавши звання офіцера, і став начальником кулеметної команди 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті.
1917р. – Він перейшов у розпорядження полковника Мішковського, котрий під час встановлення гетьманської влади в Україні став керівником оперативного відділу Генерального штабу.
1920р. – Разом з Армією УНР Є. Маланюк емігрував, спочатку жив у Каліші в таборі для інтернованих українських частин.
1922р. – Він разом з Ю. Дараганом заснував журнал “Веселка”.
1923р. – Він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.
1925р. – У Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка “Стилет і стилос”. Одружився з Зоєю Равич із Полтавщини (але через 4 роки вони розлучилися).
1926р. – У Гамбурзі вийшла книжка “Гербарій”.
1929р.Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання “Танк”.
1930-1939рр. – У Парижі та Львові виходили збірки “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”.
1945р. – Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу.
1949р. – Переїхав до США, де прожив 20 років. Майже весь час працював в проектному бюро.
1951р. – Збірка “Влада”.
1953р. – Поема “П’ята симфонія”.
1954р. – “Поезії в одному томі”.
1958р. – Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників “Слово”.
1959р. – “Остання весна”.
1962р. – Письменник ризикнув відвідати соціалістичну Польщу, хоча міг бути схоплений радянською розвідкою.
1964р. – “Серпень”.
16 лютого 1968р. – Письменник помер у передмісті Нью-Йорка.
