Noun groups for cancellations. Nouns cancellation

Групи іменників та відмінию. Відмінювання іменників

Поділ іменників на відміни

Розрізняйте відміни іменників типу «кошеня» і «кошенятко».

Кошеня – с.р., закінчення –я, при відмінюванні з’являється суфікс ‐ят‐ (кошеняти);

Кошенятко – с.р, закінчення – о, при відмінюванні не з’являється суфікс, а просто змі- нюється закінчення (кошенятка).

Отже, кошеня – IV відміна, а кошенятко – ІІ відміна.

НЕ належать до жодної відміни

  • множинні іменники: ножиці, радощі, Суми;
  • незмінювані іменники іншомовного походження: метро, пюре, Токіо;
  • жіночі прізвища на – о, на приголосний: Іваненко (Марина), Мотрич (Юлія);
  • іменники прикметникового походження: вартовий, черговий, майбутнє.

Групи іменників

Іменники І та ІІ відміни поділяються на три групи (залежно від кінцевого приголосного основи): тверда, м’яка, мішана.

Групи іменників ІІ відміни з основою на -р

Для чого потрібно знати групи іменників?

Щоб правильно відмінювати слова й доби- рати правильні закінчення. Наприклад, іменники ч.р твердої групи в О.в. одн. мають закінчення – ом, а м’якої і мішаної –ем (єм): стіл – столом, цар – царем, дощ – дощем (а не дощом, царьом).

Відмінки іменників

В українській мові є 7 відмінків, 6 з яких відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження. Кличний відмінок означає особу, до якої звертаємось. Відмінкові форми служать для вираження відношень іменника до інших слів у реченні.

Невідмінювані іменники

До незмінюваних іменників в українській мові належать:

іншомовні слова з кінцевим голосним: таксі, боа, адажіо, фрау, алое;

складноскорочені слова на зразок: завкафедри, комроти, комполку, завскладу, замдиректора;

абревіатури: ООН, НАН, НТР.

українські жіночі прізвища на –о та приголосний: Денисенко (Марії), Остапюк (Оленою);

іншомовні жіночі та чоловічі прізвища на ‐ово, ‐аго, ‐их та голосний: Черних, Жива- го, Дурново, Вердзадзе, Ашкіназі.

Відмінювання іменників І відміни

Особливості

Р.в. мн:

  • відбувається чергування о, е з і: нога – ніг, голова – голів, доба –діб;
  • нульове закінчення: зі вставними голосними: церква – церков, гривня – гривень, іскор, мисок, сестер, весен, воєн, овець, сотень, лазень, боєнь, крапель, вишень;
    без вставних: вільх, букв, шахт, круч, веж, груш, площ, бабусь, пальм, діб, хат, хмар, неділь тощо. * сосна – сосен – сосон;
  • закінчення –ів: суддів, гайдамаків, ніздрів, голів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень), старостів;
  • закінчення – ей: свиней, сімей, мишей, статей, вошей тощо.
  • Д.в., М.в – відбувається чергування г, к, х / з, ц, с: рука – руці – у руці;
  • О.в одн: тверда – ою: книгоюм’яка, мішана – ею/єю: землею, мрією
  • О.в мн: тверда – ами: книгамим’яка, мішана – ями: землями, мріями.
  • М.в. мн – ах/ях: на полицях, у книгах

Відмінювання іменників ІІ відміни

Особливості

Н.в. мн: комарі, хабарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі, пластирі (хоча тверда група); вуса
і вуси, хліба і хліби(інше значення), вівса.

Р.в. мн.:

  • закінчення –ів: батьків, татів, кілогра- мів!, підметів, степів, товаришів, країв, героїв, хазяїв(чоловіки), хазяїнів (господарів), грузинів, осетинів, днів, разів(і раз), життів, полів (піль);
  • закінчення –ей: гостей, коней, очей, плечей пліч);
  • нульове закінчення: чобіт, ват + іменники, що втрачають у множині суфікс –ин/‐їн: болгарин – болгари (‐ин‐ зникає) – болгар громадянин – громадяни – громадян селян, татар, циган, молдован;

чоловік (осіб) – чоловіків (інше значення).

Д.в. одн.

Уживаються паралельно закінчення ‐ові/еві (переважають в назвах істот) та –у/ю (пере- важно неістоти).

Для уникнення одноманітних форм, коли пишемо поряд кілька іменників ч.р. слід чергувати форми з різними закінченнями, спочатку –ові/‐еві, потім –у/‐ю: панові дирек- тору.

Зн.в одн.

Істоти = Р.в: будівника Неістоти = Н.в: берег

Паралельні закінчення: карбованець/карбованця, лист/листа, ніж/ножа, олівець/ олівця, плуг/плуга.

О.в. одн.: тверда – ом: Києвом, столом; м’яка/мішана – ем/єм: полем, гаєм.

Але! прізвища на ов, ев, ів, ин, ін мають закінчення –им: Лермонтовим, Сталіним.

О.в. мн: гістьми/гостями, чобітьми/чобо- тами/чоботями, кіньми/конями, колінь- ми/колінами, крильми/крилами, очима, плечима.

М.в. одн.:

закінчення –і – безсуфіксні іменники, що означають неістот: у лісі, на столі, у ремонті, в епосі;

закінчення – ові/еві – істоти: на братові, на коневі;

закінчення –у/ю – більшість іменників на к(о): ліжко – у ліжку, коліщатко – на коліщатку + конструкції з прийменником ПО: по селу, по місту, по полю.

Відмінювання іменників ІІІ відміни

Особливості О.в. одн.:

  • апостроф після б,п,в,м,ф,р: любов’ю, матір’ю, верф’ю;
  • подовження (д,т,з,с,ц,ч,ш,ж): міццю, сумішшю, тінню;
  • збіг приголосних: гордістю, радістю, вістю.

Відмінювання іменників ІV відміний

Особливості

Н.в. мн: вим’я, тім’я

Р.в. мн: вим’їв, тім’їв.

Відмінювання іменників, які мають тільки форму множини

Р.в.
закінчення ів: ласощів, штанів, дріжджів, обіймів, окулярів, Броварів;

  • закінчення ей: дверей, сіней, саней;
  • нульове закінчення: канікул, воріт, дров, лещат, Сум, Черкас, Карпат, грабель і граблів, ночов, ясел, ясен, конопель, но- жиць, вил, Лубен, туфель;

О.в Саньми, сіньми, дверми/дверима, грішми/ грошима, штаньми/ штанями, ворітьми/ воротами.

Записи створено 214

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.