Електроліз

Протікання струму через електроліти називається електролізом. При проходженні струму через електроліти (розчини солей, лугів і кислот) відбувається виділення складових частин цих речовин на електродах. Проходження струму через електроліт розглянемо на прикладі водяного розчину сіркокислої міді (рис. 3.24). Нехай у посуд налили розчин сіркокислої міді (CuSO4 ) і опущені два електроди: анод (мідний) і катод (вугільний). При підключенні джерела електричної енергії в електроліті створюється електричне поле. Під дією цього поля іони будуть переміщуватися:

Позитивно заряджені іони Cu++ досягнувши катоду, нейтралізують свій заряд, і мідь осідає у вигляді осадку на катоді. Негативно заряджені іони −−SO4 , досягнувши аноду, нейтралізують свої заряди і вступають в хімічну реакцію з міддю, в результаті якої знову утворюються молекули сіркокислотної міді, які, розчинившись у воді, будуть дисоціювати на іони і підтримувати незмінною концентрацію їх в електроліті. Таким чином, під час протікання струму через електроліти відбувається виділення речовини на електродах. Масу речовини, що виділяється за електролізу, можна підрахувати:

M = mi*ni , (3.71) де mi — маса іону; ni — кількість іонів.

Електроліз широко застосовується в техніці для отримання водню, хлору, фтору, міді, цинку, кадмію, кобальту, чистого заліза, марганцю, хрому, натрію літію і інші. Щоб кристалічні предмети не зазнавали корозії, їх занурюють в електролітичні ванни, підключають до катоду й пропускають струм, і на цих предметах осідає тонкий шар іншого металу. Нікелювання, хромування, сріблення й позолота — приклади нанесення такого покриття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *