Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Групи займенників за значенням Правопис неозначених та заперечних займенників Відмінювання займенників Особові і зворотний У непрямих відмінках особові займенник мають іншу основу. Зворотний займенник себе не має форми Н.в. Присвійні + чий Займенники твій, свій відмінюється, як мій. Наш, ваш – як прикметники твердої групи. Їхній […]

Дієслово. Часи та дієвідміни. Словозміна та способи творення

Дійсний спосіб. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній Минулий час дія, яка відбувалась до моменту мовлення; дієслова мають доконаний і недоконаний вид; дієслова змінюються за родами і числами; Творення: основа інфінітива + суфікс + закінчення Наприклад: писати – писав, писала, писало, писали. В українській мові є ще аналітична форма давньоминулого часу, яка складається з форм минулого […]

Прислівник це незмінна частина мови

Виділяють також предикативні та модальні прислівники. Предикативні прислівники виступають у ролі присудка в безособових реченнях. Вони можуть виражати: а) стан природи: тихо, вітряно, морозно, хмарно, сонячно; б) стан людини: соромно, душно, страшно, байдуже, досадно, кривдно, образливо, ра-дісно, приємно, лінь, гріх; в) потребу: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, важливо, варто, пора; г) відсутність: ніде, ніколи, нема, не видно.Модальні прислівники слугують для виявлення […]

Вигук як частина мови. Правопис вигуків

Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко). Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від […]

Сполучник як службова частина мови. Морфологія

Cполучник службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення та частини складного речення, вказуючи на різні смислові зв’язки між ними. За будовою: прості: і, й, та, але, чи, бо, як, коли, хочтощо; складні: якби, щоб, зате, проте, немов, ні-бито тощо; складені: тому що, для того щоб, дарма що. За вживанням: одиничні: а, але, зате, проте, […]

Прийменник як службова частина мови. Морфологія

За походженням: первинні (непохідні): без, у, в, на, по, від, над, під, за, до, для, при, про, о, між тощо; вторинні (похідні): з-під, з-над, попід, по-між, понад, заради, посеред, край, кінець, круг, протягом, коло, з метою, навколо,уздовж, обабіч, близько, поблизу тощо. За будовою: прості: без, до, по, над, у, в, мимо, коло, перед тощо; складні: з-над, із-за, з-поза, поза, […]

Що таке лексичне значення слова. Лексикологія

Лексикологія – розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови (тобто лексику) й слово як його основну одиницю. Основна одиниця лексикології – слово. Лексичне Значення Лексичне значення – це реальний зміст понять, позначуваних словом. Пряме й Переносне Значення Слово може мати пряме значення та переносне. Пряме значення – первинне, нейтральне, вільне від зв’язку з іншими словами, асоцію-ється зі словом […]

Синоніми, Антоніми, Омоніми, Пароніми. Лексичні помилки

Синоніми слова, що мають однакове значення, але різне написання й звучання. Синоніми можуть бути: • повні (абсолютні), тобто повністю однозначні: алфавіт – абетка.• неповні – різняться сферою вживання: йти – чимчикувати. Вони об`єднуються в синонімічні ряди: багато, чимало, безліч, сила, сила‐силенна, маса, тьма, тьма‐тьмуща, хмара. Антоніми  слова з протилежним значенням, що об’єднані певною тематичною спільністю. Способи утворення антонімів: […]

Синтаксис. Пунктуація. Сурядний і підрядний зв’язок. Словосполучення

Синтаксис  це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одиницями  синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст). Пунктуація система правил уживання на письмі розділових знаків. Між словами та частинами складного речення існують такі типи синтаксичного зв’язку, як сурядний та підрядний. Сурядний зв’язок  передбачає граматичну рівноправність компонентів, незалежність одного компонента від іншого і […]

Головні члени речення

Просте неускладнене речення Речення – це одне або кілька слів, які виражають відносно закінчену думку. Слова в реченні пов’язані за змістом і граматично.Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів. Граматична основа речення – це головні члени речення (підмет і присудок: Хлопчик сміється або один головний член речення (Літо)). До другорядних членів речення належать: Означення Додаток Обставина […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.