Кличний відмінок та його особливості використання

Звертання, що складаються з кількох іменників Порівняй! Віталію Федоровичу і Віталіє Федорівно, Лесю Пилиповичу і Лесе Пилипівно Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі – за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а): Ім’я Відповідні імена по батькові будуть від таких імен: Григорій […]

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Форми прикметників Розряди прикметників Можливий перехід прикметників з одного розряду в інший, якщо вони вживаються в переносному значення. Наприклад: важка торба (якісний) – важка промисло- вість (відносний) заячий хвіст (присвійний) – заяча шуба (відносний) – заяча душа (якісний) волошкове поле (відносний) – волошкові очі (якісний) дідова хата (присвійний) – дідівська хата (відносний). Творення присвійних прикметників […]

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Групи числівників за будовою: прості (один корінь): один-десять, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд, нуль; складні (два корені): одинадцять дев’ятнадцять, двадцять – тридцять, п’ятдесят – дев’яносто; складені (кілька слів): сто п’ятдесят три, одна третя, сімдесят четвертий. Типи відмінювання кількісних числівників у числівниках 6,7,8 відбувається чергування і з е, о: шість – шести, сім – семи, вісім […]

Числівник. Узгодження числівника з іменником. Позначення часу та дати

Узгодження числівника з іменником Коментар: Узгоджене означення, яке входить до складу словосполучення з цими числівниками, може мати форму Н.в чи Р.в множини: тридцять три червоні (червоних) троянди, сорок чотири твої (твоїх) листи. *** При іменниках ч.р. і с.р. частіше Р.в. мн.: два успішних захисти,два старих крісла. При іменниках ж.р перевага надається Н.в. мн: дві святкові […]

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Групи займенників за значенням Правопис неозначених та заперечних займенників Відмінювання займенників Особові і зворотний У непрямих відмінках особові займенник мають іншу основу. Зворотний займенник себе не має форми Н.в. Присвійні + чий Займенники твій, свій відмінюється, як мій. Наш, ваш – як прикметники твердої групи. Їхній […]

Дієслово. Часи та дієвідміни. Словозміна та способи творення

Дійсний спосіб. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній Минулий час дія, яка відбувалась до моменту мовлення; дієслова мають доконаний і недоконаний вид; дієслова змінюються за родами і числами; Творення: основа інфінітива + суфікс + закінчення Наприклад: писати – писав, писала, писало, писали. В українській мові є ще аналітична форма давньоминулого часу, яка складається з форм минулого […]

Прислівник це незмінна частина мови

Виділяють також предикативні та модальні прислівники. Предикативні прислівники виступають у ролі присудка в безособових реченнях. Вони можуть виражати: а) стан природи: тихо, вітряно, морозно, хмарно, сонячно; б) стан людини: соромно, душно, страшно, байдуже, досадно, кривдно, образливо, ра-дісно, приємно, лінь, гріх; в) потребу: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, важливо, варто, пора; г) відсутність: ніде, ніколи, нема, не видно.Модальні прислівники слугують для виявлення […]

Вигук як частина мови. Правопис вигуків

Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко). Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від […]

Сполучник як службова частина мови. Морфологія

Cполучник службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення та частини складного речення, вказуючи на різні смислові зв’язки між ними. За будовою: прості: і, й, та, але, чи, бо, як, коли, хочтощо; складні: якби, щоб, зате, проте, немов, ні-бито тощо; складені: тому що, для того щоб, дарма що. За вживанням: одиничні: а, але, зате, проте, […]

Прийменник як службова частина мови. Морфологія

За походженням: первинні (непохідні): без, у, в, на, по, від, над, під, за, до, для, при, про, о, між тощо; вторинні (похідні): з-під, з-над, попід, по-між, понад, заради, посеред, край, кінець, круг, протягом, коло, з метою, навколо,уздовж, обабіч, близько, поблизу тощо. За будовою: прості: без, до, по, над, у, в, мимо, коло, перед тощо; складні: з-над, із-за, з-поза, поза, […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.