Наголос в українській мові

Наголос — це виділення одного зі складів слова за допомогою додаткового посилення голосу. Завдяки наголосу можна розрізняти слова у тому випадку, коли звукове оформлення слів є тотожним. Наприклад: обі′д (харчування) — о′бід (залізне кільце), по′тяг (вид транспорту) — потя′г (дієслово: що зробив?), сті′ни (множ, Н.в.), стіни′ (одн., Р.в.). Складні слова, крім головного наголосу, можуть мати […]

Склад слова. Перенос частин слова

Склад слова Склад — це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад утворюється голосним звуком, який на- зивають складотворним, або голосним і одним або кількома приголосними звуками. У слові стільки складів, скільки голосних звуків. Залежно від кількості складів слова поділяються на односкладові день, тінь, дуб, лінь двоскладові сер/це, лю/бов, о/пік, ти/ша трискладові ар/мі/я, […]

Класифікація звуків та букв в українській мові

Фонетика. Класифікація звуків української мови. Звукове значення літер Я, Ю, Є, Ї, Ь, Щ Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає звук та звукові зміни в мовленнєвому потоці. Орфоепія – розділ мовознавства, що вивчає нормативну вимову слів. Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо й чуємо. На письмі звуки познача- ються за допомогою букв […]

Уподібнення приголосних (Асиміляція)

Уподібнення (асиміляція) процес пристосування суміжних звуків один до одного; звуки відрізняються між собою однією чи (рідше) кількома характеристиками. Умови Уподібнення: 2 приголосні разом, 2‐й впливає на 1‐ого; 2‐ий залишається таким, як був, а 1‐ий змінюється. Для того, щоб правильно розрізняти асиміляції, потрібно пам’ятати класифікації приголосних звуків. Асиміляція за дзвінкістю глухий+дзвінкий = дзвінкий+дзвінкий Уподібнення за дзвінкістю […]

Правопис ненаголошених Е, И, О

Правопис літер, що позначають ненаголошені Е, И, О Ми вже знаємо з фонетики, що голосні [а], [і], [у] вимовляються чітко незалежно від того, наголошені вони чи ні. А голосні [е], [и], [о] в ненаголошених позиціях наближаються до [и], [е], [у] відповідно. пригадаймо, що [о] наближається до [у] лише тоді, коли в наступному складі є наголошений […]

Вживання м’якого знака

Найперше пригадуємо, які приголосні можуть бути м’якими – «Де Ти З’їСи ці лиНи, риДЗю?» Лише після цих приголосних ми пишемо м’який знак (як правило). З фонетики ми пам’ятаємо, що м’який знак – це не звук (ми не рахуємо його, коли рахуємо кількість звуків у слова), він лише робить м’яким попередній приголосний, і після нього я, […]

Правила вживання апострофа

Апостроф позначає роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього приголосного Апостроф в українських словах Апостроф пишеться перед Я, Ю, Є, Ї 1. Після губних («МаВПа БуФ») верб’я, м’ясо, б’ю 2. Після Р, що позначає твердий звук бур’ян, кур’єр, пір’я 3. Після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний під’їзд, від’єднати 4. У складних словах після […]

Подвоєння та подовження в українській мові

Подвоєння та подовження в українських словах Подвоєні літери позначають збіг однакових приголосних або подовжений м’який приголосний. Збіг однакових приголосних відбувається на межі двох частин слова: префікса й кореня: віддати, оббити; кореня й суфікса: сонний, цінний; двох суфіксів: іменник, годинник; двох частин складноскороченого слова: спорттовари; основи дієслова й постфікса ‐ся: розрісся, пасся. У прикметникових суфіксах -анн-, […]

Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови. Правопис префіксів

Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови Слід розрізняти заперечну частку НЕ, яка завжди пишеться окремо, та префікс НЕ‐, який завжди пишеться разом. Заперечна частка НЕ заперечує щось, відкидає, перекреслює, а префікс НЕ‐ творить нові слова, часто з протилежним змістом. Разом з НЕ пишемо 1. Слова, що без НЕ не вживаються: нежить, нена́видіти, негайно, немовля, […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.