Правопис ненаголошених Е, И, О

Правопис літер, що позначають ненаголошені Е, И, О Ми вже знаємо з фонетики, що голосні [а], [і], [у] вимовляються чітко незалежно від того, наголошені вони чи ні. А голосні [е], [и], [о] в ненаголошених позиціях наближаються до [и], [е], [у] відповідно. пригадаймо, що [о] наближається до [у] лише тоді, коли в наступному складі є наголошений […]

Вживання м’якого знака

Найперше пригадуємо, які приголосні можуть бути м’якими – «Де Ти З’їСи ці лиНи, риДЗю?» Лише після цих приголосних ми пишемо м’який знак (як правило). З фонетики ми пам’ятаємо, що м’який знак – це не звук (ми не рахуємо його, коли рахуємо кількість звуків у слова), він лише робить м’яким попередній приголосний, і після нього я, […]

Правила вживання апострофа

Апостроф позначає роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього приголосного Апостроф в українських словах Апостроф пишеться перед Я, Ю, Є, Ї 1. Після губних («МаВПа БуФ») верб’я, м’ясо, б’ю 2. Після Р, що позначає твердий звук бур’ян, кур’єр, пір’я 3. Після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний під’їзд, від’єднати 4. У складних словах після […]

Подвоєння та подовження в українській мові

Подвоєння та подовження в українських словах Подвоєні літери позначають збіг однакових приголосних або подовжений м’який приголосний. Збіг однакових приголосних відбувається на межі двох частин слова: префікса й кореня: віддати, оббити; кореня й суфікса: сонний, цінний; двох суфіксів: іменник, годинник; двох частин складноскороченого слова: спорттовари; основи дієслова й постфікса ‐ся: розрісся, пасся. У прикметникових суфіксах -анн-, […]

Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови. Правопис префіксів

Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови Слід розрізняти заперечну частку НЕ, яка завжди пишеться окремо, та префікс НЕ‐, який завжди пишеться разом. Заперечна частка НЕ заперечує щось, відкидає, перекреслює, а префікс НЕ‐ творить нові слова, часто з протилежним змістом. Разом з НЕ пишемо 1. Слова, що без НЕ не вживаються: нежить, нена́видіти, негайно, немовля, […]

ПРАВОПИС ВЕЛИКОЇ ТА МАЛОЇ ЛІТЕРИ. ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Правопис великої літери З великої літери пишеться… Кожне слово власної назви 1. Імена, прізвища, імена по батькові, прізвиська, псевдоніми людей: Остап Вишня, Кобзар, Іван Якович Франко. 2. Клички тварин: кіт Мурчик, пес Бровко 3. Власні назви язичницьких божеств, міфологічних істот, персонажів літературних творів й казок: бог Ярило, Геркулес, Дід Мороз, Баба Яга, Мавка. але:Той, що […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.