Категорія: Історія України

Уряди провідних європейських країн вважали, що війна буде швидкоплинною. Військові запаси Російської імперії були розраховані лише на тримісячну кампанію. До початку боїв армії Антанти налічували 6.2 млн, а Центральних держав – 3,6 млн осіб. На західному кордоні Російської імперії було сформовано Північно-Західний фронт проти Німеччини та Південно-Західний проти Австро-Угорщини. На фронт, події розвивалися на користь […]

1 серпня 1914 р. – 11 листопада 1918р. Пер­ша світова війна. Головна причина війни – економічні та політичні суперечності між державами обох воєнних блоків (боротьба за переділ вже переділеного світу, за ринки збуту та сировини, за переділ колоній, за сфери впливу тощо). У загарбницьких планах Антанти й Центральних держав чільне місце відводилося Україні. Контроль над […]

У грудні 1917 р. почалася перша війна радянської Росії проти УНР. 4 грудня 1917 р. Раднарком Росії висунув ультиматум Генеральному секретаріату Центральної Ради з вимогою заборонити переправляти з фронту козачі частини на Донбас і Дон для підтримки антибільшовицького повстання отамана Каледіна і допомогти переправляти туди червоногвардійські частини для приду­шення повстання. Генеральний секретаріат відмовився виконати ультиматум […]

127 делегатів Київського з’їзду рад, які пере­бували на більшовицькій платформі, пере­їхали до Харкова, об’єдналися з делегатами обласного з’їзду рад Донбасу та Криворіжжя і 24 грудня «відновили» роботу Всеукра­їнського з’їзду рад. На харківському з’їзді було представлено менше третини наяв­них в Україні рад. Делегатів від селянства майже не було, хоч воно становило понад 80 % населення. Проте […]

Всеукраїнський з’їзд рад у Києві відбувся 17 грудня 1917 р. в Києві. Розпочав роботу з’їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе І Всеукраїнським з’їздом рад. Генеральний секретаріат ужив заходів, щоб нейтралізувати спроби більшовицького оргкомітету встанови­ти контроль над депутатами довільно обра­ною нормою представництва. У найближчі до Києва повіти були розіслані циркуляри. В циркулярах […]

Універсали: Перший Універсал; Другий Універсал; Третій Універсал; Четвертий Універсал; 18 травня у Києві відкрився I Всеукраїнський військовий з’їзд. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра й М. Міхновський. З’їзд заявив що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим урядом». З’їзд звернувся […]

Повалення Тимчасового уряду в Росії та прихід до влади більшовиків у результаті жовтневого перевороту в Петрограді 25 жовтня 1917 р. спонукали їх до поширення радянської влади на територію країни. Перед Українською Центральною Радою стало питання: «або визнати петроградський Уряд Народних Комісарів і йти з ним разом, розділяючи всю його соціальну і політичну програму, або вести […]

Після проголошення І Універсалу, створення українського уряду, підтримки народом та армією Центральної Ради Тимчасовий уряд змушений був зробити спробу врегулювати напружене становище в Україні. До Києва прибула делегація в складі трьох авторитетних міністрів – О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. Після дводенних переговорів було досягнуто компромісу. Тимчасовий уряд визнав Центральну Раду державним органом негайно, […]

Наближався час для скликання II Всеукраїнського військового з’їзду. Військовий міністр О. Керенський заборонив його, але на заборону ніхто не зважав. З’їзд відкрився У Києві 5-10 червня. У його роботі брали участь майже 2 тис. делегатів від 1932 тис. солдатів та офіцерів фронту й тилових гарнізонів з усієї Росії. Перед початком роботи делегати зібралися на Софійській […]

Національний конгрес відкрився у Києві 19 квітня 1917 р. Понад 900 делегатів представляли різноманітні організації ро­бітничі, селянські, військові, культурниць­кі. Серед них були представники дев’ятьох українських губерній, Кубані, Галичини, всіх фронтів. Протягом трьох днів відбулося понад 300 виступів. У перші два дні було заслухано доповіді про принцип федералізму, способи організації автономного устрою, забезпечення прав національних меншин […]