Українські землі у складі Румунії 20 століття

До першої світової війни заселені українцями Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії входили до складу Росії, а Північна Буковина – до Австро-Угорщини. 1918 р. Румунія окупувала ці території. Відчуваючи непевність свого становища, вона прагнула якнайшвидше узаконити окупацію міжнародними договорами. У свою чергу, утворюючи «санітарний кордон» між більшовицькою Росією і Західною Європою, Антанта сприяла Румунії у […]

Українські землі у складі Чехословаччини 20 століття

Після розпаду Наприкінці 1918 р. Австро-Угорської імперії постало питання про майбутнє українців Закарпаття. Головним прагненням населення краю було об’єднання з українською державою. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародний конгрес усіх українців Угорщини, на якому було 420 делегатів, проголосив злуку Закарпаття з Україною. Але вкрай несприятлива зовнішньополітична ситуація не дозволила тоді реалізувати це прагнення. Західноукраїнська […]

Українські землі в складі Польщі 20 століття

Найбільше українців було в складі Польщі. Це передовсім жителі Східної Галичини, як до 1918 р. була частиною Австро-Угорської імперії. Поляки поділили її на три воєводства: Львівське, Тернопільське і Станіславське. Крім Східної Галичини, до Польщі відійшли Західна Волинь і Західне Полісся. Протягом певного часу міжнародно-правовий статус українських земель у складі Польщі не був визначений. Паризька мирна […]

Окупаційний режим

З 22 червня 1941 р. до 22 липня 1942 р. гітлерівські війська повністю окупували територію України. Для організації управління захопленими територіями та реалізації свої колонізаторських планів українські землі було поділено на декілька окупаційних зон: Дистрикт «Галичина» у складі Генерал-губернаторства з центром у Кракові; Райхскомісаріат «Україна» з центром у м. Рівне (очолював Е. Кох); Губернаторство «Трансністрія» […]

Початок німецько-радянської війни

Влітку 1940 р. за наказом А. Гітлера німецьке військове командування розпочинає розробку плану майбутньої війни з СРСР, який в цілому був готовий і затверджений у грудні 1940 р. та отримав кодову назву план «Барбаросса». Запорукою успіху у майбутній війні на сході мала стати реалізація концепції «блискавичної війни» («бліцкриг»). Передбачалося завдати удару по Радянському Союзу силами […]

Причини поразок Червоної армії

Радянська військова доктрина базувалася на тезі, схваленій Й. Сталіним, у якій мова йшла про те, що майбутня війна буде вестися на ворожій території. Тому Червона армія комплектувалася та готувалася як наступальна армія: Для забезпечення швидкого розгортання майбутнього наступу війська, техніка, військові склади, об’єкти інфраструктури концентрувалися вздовж західного кордону СРСР; Велику роль відіграв фактор раптовості нанесення […]

Початок Другої світової війни

Напередодні Другої світової війни українська етнічна територія належала чотирьом державам: більша, східна її частина під назвою УРСР перебувала у складі СРСР (Східна Галичина, Західна Волинь).  Закерзоння (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина) – у складі Польщі. Закарпаття – у складі Чехословаччини (з березня 1939 р. окуповане Угорщиною). Північна Буковина, Північна Бессарабія та Південна Бессарабія – у складі Румунії. […]

Початок «радянізації» Західної України та репресій

Вересень-жовтень 1939 – початок «радянізації» Західної України та репресій проти населення: Проведено земельну реформу (конфісковано землеволодіння поміщиків), монастирів і державних чиновників). Земля передавалась селянським комітетам, яким належало поділити її серед безземельних і малоземельних селян. Націоналізовано промисловість, торгів і банки. Введено 8-годиний робочий день. Зменшено безробіття. Українізовано державні установи і судочинство. Значно розширено мережу українських шкіл. […]

Наслідки Війни

Після звільнення в травні 1944 р. Криму місцеве населення вітало Червону армію. Проте радість перемоги були затьмарена депортацією (примусове переселення на іншу територію) татар, греків, вірмен та представників інших народів, які проживали в Криму. Радянська влада звинуватила у зраді весь народ. На завершальному етапі війни населення Західної України, втомившися від соціально-економічної та політичної нестабільності, почало […]

Військові операції Червоної армії за 1944 рік

Житомирсько-Бердичівська операція (24 грудня 1943 р. – 14 січня 1944 р.) – звільнено територію Київської та Житомирської областей, деякі райони Вінниччини та Рівненщини. Охоплено ворожі війська на правому березі Дніпра в районі Канева. Визволено Кіровоград. Корсунь-Шевченківська (24 січня – 11 лютого 1944 р.) – оточено і взято в кільце 10 німецьких дивізій (80 тис.) німецьких […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.