Бойові дії на території України

Уряди провідних європейських країн вважали, що війна буде швидкоплинною. Військові запаси Російської імперії були розраховані лише на тримісячну кампанію. До початку боїв армії Антанти налічували 6.2 млн, а Центральних держав – 3,6 млн осіб. На західному кордоні Російської імперії було сформовано Північно-Західний фронт проти Німеччини та Південно-Західний проти Австро-Угорщини. На фронт, події розвивалися на користь […]

Причини Першої Світової війни.”Українське питання”

1 серпня 1914 р. – 11 листопада 1918р. Пер­ша світова війна. Головна причина війни – економічні та політичні суперечності між державами обох воєнних блоків (боротьба за переділ вже переділеного світу, за ринки збуту та сировини, за переділ колоній, за сфери впливу тощо). У загарбницьких планах Антанти й Центральних держав чільне місце відводилося Україні. Контроль над […]

Перша війна РСФРР і УНР (1917-1918). Четвертий універсал

У грудні 1917 р. почалася перша війна радянської Росії проти УНР. 4 грудня 1917 р. Раднарком Росії висунув ультиматум Генеральному секретаріату Центральної Ради з вимогою заборонити переправляти з фронту козачі частини на Донбас і Дон для підтримки антибільшовицького повстання отамана Каледіна і допомогти переправляти туди червоногвардійські частини для приду­шення повстання. Генеральний секретаріат відмовився виконати ультиматум […]

Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові

127 делегатів Київського з’їзду рад, які пере­бували на більшовицькій платформі, пере­їхали до Харкова, об’єдналися з делегатами обласного з’їзду рад Донбасу та Криворіжжя і 24 грудня «відновили» роботу Всеукра­їнського з’їзду рад. На харківському з’їзді було представлено менше третини наяв­них в Україні рад. Делегатів від селянства майже не було, хоч воно становило понад 80 % населення. Проте […]

Всеукраїнський з’їзд рад у Києві (1917 рік)

Всеукраїнський з’їзд рад у Києві відбувся 17 грудня 1917 р. в Києві. Розпочав роботу з’їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе І Всеукраїнським з’їздом рад. Генеральний секретаріат ужив заходів, щоб нейтралізувати спроби більшовицького оргкомітету встанови­ти контроль над депутатами довільно обра­ною нормою представництва. У найближчі до Києва повіти були розіслані циркуляри. В циркулярах […]

Універсали Центральної Ради. Відносини з тимчасовим урядом

Універсали: Перший Універсал; Другий Універсал; Третій Універсал; Четвертий Універсал; 18 травня у Києві відкрився I Всеукраїнський військовий з’їзд. Його роботою керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра й М. Міхновський. З’їзд заявив що «вважає Центральну Раду єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим урядом». З’їзд звернувся […]

Третій універсал

Повалення Тимчасового уряду в Росії та прихід до влади більшовиків у результаті жовтневого перевороту в Петрограді 25 жовтня 1917 р. спонукали їх до поширення радянської влади на територію країни. Перед Українською Центральною Радою стало питання: «або визнати петроградський Уряд Народних Комісарів і йти з ним разом, розділяючи всю його соціальну і політичну програму, або вести […]

Другий універсал

Після проголошення І Універсалу, створення українського уряду, підтримки народом та армією Центральної Ради Тимчасовий уряд змушений був зробити спробу врегулювати напружене становище в Україні. До Києва прибула делегація в складі трьох авторитетних міністрів – О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. Після дводенних переговорів було досягнуто компромісу. Тимчасовий уряд визнав Центральну Раду державним органом негайно, […]

Перший Універсал

Наближався час для скликання II Всеукраїнського військового з’їзду. Військовий міністр О. Керенський заборонив його, але на заборону ніхто не зважав. З’їзд відкрився У Києві 5-10 червня. У його роботі брали участь майже 2 тис. делегатів від 1932 тис. солдатів та офіцерів фронту й тилових гарнізонів з усієї Росії. Перед початком роботи делегати зібралися на Софійській […]

Український націоннальний з’їзд (Конгрес)

Національний конгрес відкрився у Києві 19 квітня 1917 р. Понад 900 делегатів представляли різноманітні організації ро­бітничі, селянські, військові, культурниць­кі. Серед них були представники дев’ятьох українських губерній, Кубані, Галичини, всіх фронтів. Протягом трьох днів відбулося понад 300 виступів. У перші два дні було заслухано доповіді про принцип федералізму, способи організації автономного устрою, забезпечення прав національних меншин […]

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.