Теорія:

Автор: Микола Вороний

Рід: 

лірика

Жанр: 

вірш (пейзажна лірика)

Напрям: 

модернізм (символізм)

Збірка: 

«Гротески»

Тема: 

оспівування приходу весни (як натх-нення), гармонія мистецтва й природи.

Ідея: 

оспівування весни, краси природи.

Образи: 

Блакитна Панна – весна.

Композиця (зміст):

(І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна – (ІІ ок-тава) Весна – Блакитна Панна з’являється, їй хвала – (ІІІ октава) опис краси Панни – (ІVоктава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять‐бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».

Коментар:

автор оспівав весну як блакит-ну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у про-зорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій В’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально‐мистецьке естетичне забарвлення.

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: “Осанна!”

А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.

І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.

1912