“Балада про соняшник” аналіз

Теорія:

Автор: Іван Драч

Рід

ліро‐епос.

Жанр: 

балада (модерна).

Збірка:

«Соняшник».

Мотив: 

талант бачити красу в повсякденні.

Образи:

соняшник – поет, сонце – поезія.

Коментар: 

Іван Драч реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно‐історичні, героїчні й фантастич-ні її атрибути, але залишивши ліро‐епічну структуру, напружений сюжет… У його бала-дах ліричний суб’єкт уміє миттєво осягнути світ, побачити в ньому щось дивне, непо-вторне, якусь нову грань, яка не всім відкри-вається. Соняшник у баладі — то хлопець: поет майстерно застосовує фольклорний мотив перевтілення (коли дівчина стає тополею, юнак — явором). Образи соняшника й сонця цементують структуру поезії, вони надзвичай-но прозорі: читачеві зрозуміло, що поет неро-зривно пов’язаний із реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві.

Цікавий факт:

«Балада про соняшник» була перекладена багатьма мовами світу.

В соняшника були руки і ноги,
Було тіло, шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу,
і рвав у пазуху гнилиці,
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце,-
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари на небі…
І застиг він на роки й століття
В золотому німому захопленні:
— Дайте покататися, дядьку!
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба вам шкода?!

Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *