Перший закон Ньютона

У динаміці розглядають такий вид руху, який передбачає взаємозв’язок між тілами. В основі динаміки лежать закони Ньютона.

Перший закон Ньютона свідчить: будь-яке тіло знаходиться у стані спокою або у стані рівномірного прямолінійного руху доти, доки дія з боку інших тіл не змусить його змінити цей стан. Перший закон Ньютона називають законом інерції.

Властивість тіл зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху називають інерцією.

Інерціальні системи відліку

Системи відліку, стосовно яких виконується перший закон Ньютона, називають інерціальними системами відліку. А система відліку, пов’язана з тілом, що вільно рухається, називається інерціальною. Система відліку, що зв’язана із Землею, строго кажучи, не є інерціальною. Проте в більшості практичних задач ефекти, зумовлені неінерційністю земної системи відліку, дуже малі. Тому надалі ми будемо вважати цю систему відліку інерціальною.

Сили

Силою називається векторна величина, що є мірою механічної дії на тіло з боку інших тіл. Ця дія виявляється в зміні стану руху тіла або зміні форми й розмірів тіла. Усі сили можна умовно поділити на два основних типи: сили, що діють у разі безпосереднього контакту, та сили, що діють незалежно від того, чи дотикаються тіла одне до одного, тобто сили, які можуть діяти на відстані. До першого типу сил, наприклад, належать сили пружності та сили тертя, а до другого — сили всесвітнього тяжіння, електричні та магнітні сили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *